Владислав Єрко: “Я особисто в три роки був генієм! Це зараз я ідіот…”

Книги з його ілюстраціями часто купляють заради ілюстрацій. Його роботами захоплюються Джоан Роулінг, Пауло Коельо, «Уорнер Бразерс». Книги з його малюнками визнаються найкращими не тільки в Україні, а й, зокрема, у Великобританії, США. Він – український ілюстратор Владислав Єрко.

Одним з моїх улюблених занять з донечкою є перегляд малюнків до книги «Маленький принц» видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Ці ілюстрації авторства Владислава Єрка – художника, який, як і «Маленький принц», викликає постійне захоплення як у діток, так і в дорослих.

Цікаво, що Владислав Єрко не має вищої освіти (він так і не завершив навчання у Київському Поліграфічному інституті), проте уже з другого курсу працював ілюстратором і був членом Спілки художників.

Народився він у 1962 році, дитинство провів у бабусі в селі на Київщині, виховувався без батька. Навчався в інтернаті, де, як сам визнає, «з’являється якась техніка безпеки». Ще з дитинства любив розглядати книги з картинами. У 6-7 років почав трохи малювати, часто редагував наявні вдома чужі ілюстрації 🙂

Набирався досвіду на радянських мистецьких зразках: на другому курсі (у 1986 році) проілюстрував книгу про піонерів, потім робив плакати до фільмів, з 1990 року працював у видавництві «Молодь». Тут ілюстрував книги соціалістичного спрямування. В той час видання таких книг було формальністю, частіше всього вони зразу ж ішли на макулатуру. Саме тому ілюстрації до них не дуже перевірялися, тому Владислав Єрко міг малювати те, чого прагнув.

Після цього було видавництво «Софія» з обкладинками до книг Пайло Коельо. Останній визнав їх найкращими ілюстраціями його творів. Далі видавництво «Ніка-центр» і, звичайно ж, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Владислав Єрко завжди хотів ілюструвати дитячу книгу, тому в останньому випадку потрапив куди треба. В ілюстратора дуже хороші відносини з Іваном Малковичем – його хрещеним батьком. І. Малкович не міг сприйняти, що у нього працює нехрист, тому змусив В. Єрка охреститися. Сам ілюстратор визнає, що «після того його життя почало йти у правильному напрямку».

Перегляд “Маленького принца”

Владислав одружений вдруге. Наголошує на тому, що «люди мають бути разом, доки кохають одне одного». Зі своєю теперішньою дружиною він познайомився коли вона мала 18 років й була одруженою і вагітною. У той час він також мав дружину і готувався стати батьком. Вони залишались друзями ще наступні 16 років.

Особливістю й запорукою успіху Владислава Єрка є те, що він просто отримує задоволення від процесу роботи, а не від наступного споглядання своїх творінь:

«Для мене головніше, що я сам тішуся в процесі»

Він не зраджує своїх бажань, не пристосовує їх й сам не пристосовується під умови/реальність. Наприклад, ілюстрації до «Снігової королеви» та «Казок Туманного Альбіону» малював не на замовлення, тоді ще ніхто й не говорив про ілюстрацію дитячої книги чи про роботу в А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Це було його внутрішнє бажання. З “Казками Туманного Альбіону” взагалі була цікава історія: Владислав Єрко знайшов її на смітнику, книгу 1962 року з жахливими ілюстраціями 🙂 Художник звертався до різних видавництв щодо публікації цих книг з його ілюстраціями й отримував численні відмови. Згодом саме «Снігова королева» видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА з ілюстраціями Владислава Єрка стане «Книгою року-2000», у 2006 році – кращою дитячою книгою США, а Пауло Коельо зізнається: «Це найдивовижніша дитяча книга, яку я бачив у своєму житті». Його «Казки Туманного Альбіону» того ж видавництва стали «Книгою року-2003».

Ще однією особливістю творчості В. Єрка є те, що малюючи для дітей, він орієнтується на себе в дитинстві і визнає:

«Я особисто в три роки був генієм! Це зараз я ідіот…»

Коли йому закидають величезну кількість деталей на його ілюстраціях, важкість їхнього сприйняття дітьми, він впевнено констатує: «Нічого зайвого в дитинстві не буває». Його незвичне ставлення й сприйняття дітей неодмінно відбивається на його творчості і є ще однією запорукою успіху ілюстрацій Владислава Єрка:

«Головне – любити свою дитину і отримувати задоволення від того, що вона вільна, живе своїм життям, ти їй у цьому не заважаєш, а якщо можеш – допомагаєш. Найгірше – привласнення дитини батьками».

Джерела:

http://ababahalamaha.com.ua/uk/Єрко_Владислав

http://ababahalamaha.com.ua/uk/«Країна»,_2010-06-28,_Владислав_Єрко:_«Чоловік_стає_людиною_після_25_років»

http://ababahalamaha.com.ua/uk/«Україна_молода»,_2007-05-07,_Владислав_Єрко:_«Малкович_затягнув_мене_в_церкву._Не_міг_дивитися_на_нехриста_у_видавництві»

http://ababahalamaha.com.ua/uk/Дзеркало_тижня,_2005-12-30,_Владислав_Єрко:_«Нічого_зайвого_в_дитинстві_не_буває»